Микола Савчук - народився 23 лютого 1927 року в містечку Великий Бичків на Підкарпатській Русі в сім’ї сільського ґазди Василя Савчука та Марії з роду Ґирлан. У 1938 році Микола пішов до першого класу Горожанської школи. Проте навчання перервала угорська окупація краю у березні  1939 року. Микола Савчук добре пам’ятає часи ІІ Світової війни у їхньому селі, похід угорських військ на війну а через 3 роки їхній відступ і наступну окупацію його краю Радянським Союзом. Восени 1944 року Микола мобілізований до Червоної армії і після місяця вишколу відправлений на фронт у Словаччині. Був призначений кулеметником у перше відділення другого взводу дев’ятої роти третього батальйону 57-го полку 351-ої Шепетівської дивізії Тяжко ранений в бою під час атаки на німецькі вогневі позиції біля міста Кошиці. В цьому бою загинула більшість особового складу батальйону, в основному молоді непідготовлені до війни рекрути із Закарпаття. Після тривалого лікування поранення від снайперського пострілу у груди, 20 липня 1945 року Микола повернувся додому. З понад 300 хлопців, мобілізованих з Великого Бичкова до Червоної армії восени 1944 року, з фронту повернулося менше 200. Після демобілізації завершив навчання  у вечірній школі. У післявоєнний час був свідком примусової колективізації, терору МҐБ та «совєтизації» Закарпаття. У 1953 році закінчив Коломийський учительський інститут, працював учителем у місцевій школі. Сьогодні Микола Савчук є громадським активістом, співає у церковному хорі, проживає у Великому Бичкові.

Photos From Archives